Коли бачиш, що коханій людині ти стала чужа, але вона тобі про це на може сказати, краще просто відпустити її, сказавши, що любов відпалала. Іноді, щоб врятувати людину від смерті, варто відрізати хвору кінцівку. А щодо "вкололи" - дарма ти так, Світланко, просто ми з тобою дивимося на речі різними очима: ти - щасливими, я - очима, які бачили зраду (і не одну), які довго не знали простого, але справжнього жіногого щастя. Хай боронить тебе Господь від гіркого досвіду, який маю я.
По-перше, дуже приємно, що ти закидала мене квітами, Софійко!По-друге,щоб бути щасливими, жінки і не на таке ідуть. Питання в тому, чи довготривалим буде таке щастя.А фінал ілюзорного щастя наперед відомий. І жінці дійсно потрібно багато мужності, щоб,знаючи, що її жде, погоджуватись на "окраєць" від справжнього щастя.
Ех, Сашко! Якби тоді твоїми вустами відповів мені ВІН, то,можливо, і цієї поезії не було б... І якби існувала така нагорода - Король віршованих коментарів - я віддала б її тобі "без вагань, без жалю, перед свідками..."
Олечко, не бійтесь осінніх дощів, вони очищають душу, навіть кішці, яка гуляє сама по собі. Запросіть до себе на дах, погріємось удвох біля вашого димаря...
Гарний вірш не про коханку, не про колишню милу, не про недосяжну любов, а про земну звичайну жінку, про дружину, яка подає щодня борщ, пере білизну, миє підлогу, але вона жадана і кохана, як і багато років тому. Ода буденній дружині, яка не наскучила, не стала звичною і яку до нестями хочеться голубити. Дякую вам, Петре, не часто прочитаєш такий вірш.
Я про дерево подумала як про крислатий дуб, такою могуттю і захищеністю від нього віяло. Кінець непередбачуваний. Думка цікава і водночас сумна. Будемо вважати, що омела - лікувальна рослина, дарма, що паразит. Красива поезія!
Можливо я не права, але мені здається ,що східна Україна береже народні традиції, поновлює їх, а захід України їх ніколи не втрачав, він має дуже високе і загострене почуття власної гідності. Не хочу нікого принизити,сама із Сумської області.
Після прочитання чарівної оди Чернівцям самій захотілося відвідати це древнє місто. Але, на жаль, гріхи не пускають. А не пробувала ваша знайома покласти цю поезію на музику. Вийшла б гарна пісня. 5 балів
Спасибі, Тамаро, на добрім слові. Іноді обставини сильніші нас. Але ж є не тільки "дорога до мами", у крайньому випадку є телефон.Здоров*я вашій мамі тут на Україні.
Глибина і повнота суті не тільки в криниці, а й у вашій поезії!!! "Крутиш корбою світ" - вишукано. А яке розкішне порівняння зникнення часу з горіховим листком, що розчиняється у тілі води! Так може сказати лише справжній Майстер
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('