Я написала в попередньому коментарі, що мені не смішно, хоча ситуація веселенька, а його комп не захотів прийняти. Тому пишу ще раз, щоб сказати: сподобалося і
Оце так відірвалися! Як легко і красиво Ви зуміли розповісти... З першого слова - захопилася, а з другого абзацу вже бачила живу картинку, ніби сиділа в кінозалі.
Багато років тому один 60-тирічний чоловік сказав про стосунки зі своєю дружиною, що вони (їх стосунки) з кожним роком стають все теплішими і теплішими. Сказав з теплом і ніжністю. А я, тоді молода, закохана, щаслива, посміла скептично зауважити: теплішими - значить "кінець". Якою я була сліпою!
Бачу, Вікторе, марите Ви вже весною. Ще лише другий весняний день за вікном, а у Вас - двері душі навстіж. Чи то вони ще від минулої весни не закривалися?
Покупались 5 октав, Вибрались, струсились, Огянулися на став - Йой! В нім дві лишились! Насправді мені сподобався вірш. Ось тільки не додула, чому тих октав потягло в став?
:shy:!!! Від задоволення зараз полечуу-у-у-уу. Ой опустіть мене за грішну землю! Хух: "хорошо живет на сайте Винни Пух" (тобто ЛюК). Вікторе, Ви - НАДзвичайні і неповторні!Сердечно дякую я і в отакому стані Віктор Нехай натхнення не покидає Вас ні на секунду, а Музи не дають Вам спокою ні вдень, ні вночі.
Не погоджуся лише з тим, що у Вас "душа переповнилась мулом"! Там, на дні - чисте джерело. Я впевнена. Це ж були Ви, а не той славнозвісний ЛГ, за якого можна заховатися?
Ой, у мене під лопатками засвербіло - крила починають пробиватися, щоб гайнути у ту казкову пору. Ось тільки розберуся зі своїми почуттями - в чиє дитинство мені захотілося: в твоє чи в своє!