Звичайно дитинство живе в нас весь час, і іноді... а хотілося б не раз повернутися у нього, і відчути щирість фраз і тепла його земного. Щасливі хто живе з дитинством в серці.
Катрусю, я вже вірш роздрукувала у кількох екземплярах. Що сказати? Я в захваті! Вірш по-дитячому безпосередній і по-дорослому щиро написаний. Він відображає усю тебе насправді. Люди! Цей вірш - це Катруся! "Метелики", "Калюжі", Вам не холодно", "Свою осінь ірпінську тобі подарую" - це Катруся!!! Ось така - неповторна, дитячо-доросла, весело-сумна, готова обійняти весь Світ! Головне тільки, щоб Світ був для цього готовий
Ой, у мене під лопатками засвербіло - крила починають пробиватися, щоб гайнути у ту казкову пору. Ось тільки розберуся зі своїми почуттями - в чиє дитинство мені захотілося: в твоє чи в своє!
У нас ,на горі, в тернику,завжди заплутувався вітер. І мені дуже хотілося йому допогти вирватися із полону,адже немає нічого кращого за вільний політ. Та чи я був маленьким чи гора крутою?.. Ніяк не вдавалося виплутати вусаня.От якби нині...
Пане Василю,Ви КЛАСНО придумали перегляд віршів на головній сторінці, від цього я отримала велику насолоду.Дякую,Катрусю,за гарний ,світлий вірш!Хай щастить і творчі злетизавжди супроводжують ВАС !
Катруся,Ох,Ви і натворили.Чудовий вірш,Ви заставили мене згадати про дитинство.Нехай колоситься Ваша творча нива.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
!
