Поїзд поспішає, чути стук коліс, зустріч, довгожданну, час до нас приніс. Скільки я чекала, цю щасливу мить, на душі тривога, серденько щемить. На пероні людно, музика і сміх, я лечу до тебе, через прірву літ. Щастя не буває, без зітхань і сліз. Пурпурні троянди, ти мені приніс. Ще зима лютує, тихо пада сніг, пелюстки, червоні, падають до ніг.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.