Кольори червоні світлофорів
Непривітно в темряві мигтять
Поміж нами нині відучора
Німотою збуджених проклять.
Ти мене ніколи не любила,
А терпіла болісно, авжеж.
Та і я не маю більше сили
Грати роль закоханого теж.
Жовтий промінь місячного сяйва
До порогу суне по стіні.
Та йому указувати зайве,
Що робити вдосвіта мені.
Відтепер не дивляться на мене
З – під повік приплющених оков
Очі наполохані, зелені,
Від яких кипіла моя кров.
Кольори мигтять у безгомінні,
Та немає спокою, ні сну.
По кутках розбіглися дві тіні, -
Не зійдуться більше у одну…
| 
у Вас 
1
