На розставанні...

Кольори червоні світлофорів

Непривітно в темряві мигтять

Поміж нами нині відучора

Німотою збуджених проклять.

Ти мене ніколи не любила,

А терпіла болісно, авжеж.

Та і я не маю більше сили

Грати роль закоханого теж.

Жовтий промінь місячного сяйва

До порогу суне по стіні.

Та йому указувати зайве,

Що робити вдосвіта мені.

Відтепер не дивляться на мене

З – під повік приплющених оков

Очі наполохані, зелені,

Від яких кипіла моя кров.

Кольори мигтять у безгомінні,

Та немає спокою, ні сну.

По кутках розбіглися дві тіні, -

Не зійдуться більше у одну…