Пт, 22.11.2024, 17:27
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

У ЛАЙБИ ДЕШЕВШЕ

У ЛАЙБИ ДЕШЕВШЕ

 

Була свята п’ятничка, в пору, коли саме гречки відцвітали. Сонечко зійшло ясно на небі, вітрець теплий гуляв по стернях, жайворонки високо-високо співали свою пісню, в гречанім цвіті бриніли бджілки, а люди, куди котрий, змагалися – хто в ліс, хто в поле. Тільки жидок Дувид сидів на лавці перед своєю гоньдьою*, заложивши руки за пояс та мугикаючи собі стиха пісеньку – чи гарну, чи негарну – кому там до того! Як уміє, так і піє. Чекав клієнтів. Та клієнтів в цю пору року дазбу**. 

– Нема в християн грошей, – зітхнув Дувид. – Великдень минув давно, а до Покров, коли повернуться заробітчани з бутину,  далеко... По їхніх кишенях вітер гуляє. То най гуляє їм тоді і в череві, я «на бороду»*** не дам! Мені вже по шию те «Запишіть ня, Дувид, у ірку****, прийде муй з бутину та віддам». Пиши Дувид – «пропало!» А ті, що мають гроші, змагають то до Лайби, то до Шулима, думають, що та слинава фофня та шмаркатий Шулим їх медом напоять. Та най товплять до них – прийде кумець на обідець, та не буде ложки! Піду, трохи приляжу, направлю поперек.

Та коли хотів вставати з лавки, в кінці вулиці з’явився Іван Чорній. «Куди ба ци несе його дідько?» – подумав.

Недолюблював Дувид Івана, бо цей смішкувався над ним, називаючи «криволабим жидом». Ця насмішка дуже сердила Дувида, бо будь-що можна йому говорити, все він стерпить, але коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати, бо з божого допусту ноги у нього криві.

– Слава Ісусу Христу! – привітав Іван Дувида, знаючи добре, що таке вітання дражнить його, що не вірить в Сина Божого.

– Най буде по-твоєму, – махнув рукою, а далі питає: – Куда, Іване?

– Та хоч не питайте, ади, син задумав ся женити, то йду до Лайби по одно-інше...

– На «бороду?» – поцікавився Дувид.

– Та чому на бороду? В мене гроші – ось! – витяг Іван з кишені жмут грошей.

В Дувида  аж очі засвітилися.

– А чому ти, Іванку, не зайдеш до мене, хіба в мене не те саме, що і в Лайби? Те саме, може й ліпше...

– А по чому у вас мука? – поцікавився Іван.

– Мішок за тритдцятку.

– Ось бачите, а ми з Лайбов за двадцятку домовились.

– Та ходи, я теж за двадцятку продам!

– Та ж бо у вас кілограм цукру – п’ятак, рис теж, а Лайба мені по третякові за кілограм обіцяла продати.

– Та ходи, я теж тобі по третякові... – пісним голосом сказав Дувид.

– Олії теж по третякові дасте, як Лайба?

– Хай буде, але ні кому ні словечка!

– Та що ви, Дувиде!

– Та хіба я знаю?

– У Лайби ліпша горівка від вашої, це всі знають.

– А по скільки вона тобі?..

– По десятку за літр.

– Я дам за дев’ятку.

– Може б по вісім, Дувиде? Бо горівка у вас...

Погодився Дувид, хоч і не много того зарібку, та зате не «на бороду», а куку в руку.

Тільки що Іван, обтерханий, як віслюк, з бесагами та мішком на плечах, з корчагами  в обох руках вийшов з Дувидової гонді, як той вже «криволабив» до Лайби.

– Чому ти, Лайбо, так спустила ціни?..

– Про що ти, Дувиде, говориш? – здивувалася Лайба.

– Та про те, що як будемо йти вроздріб, то нині-завтра пустимось жебрати по християнських хатах, як за такі ціни можна товар продавати?

– За які ціни?

– За які, за які? Ось за які, – по кільки продаєш мішок муки?

– По тридцять п’ять.

– А цукор, муку та олію?

– По вісім.

– Горівку?

– По п’ятнадцять.

– А з Іваном Чорнієм ти домовлялась?

– Не домовлялась я ні з яким Іваном і залиш мене в спокою, бо зробив мені календар з голови!

– Чорт би тебе забрав із шахраєм одним! – пробубнів під носом Дувид і вийшов без «будьздоров» від Лайби.

 

* гондя – крамничка.

** дазбу – нема, бракує.

*** на бороду – на борг.

**** ірка – зошит.


Додав: traistamihai (01.03.2011)
 
Розміщено на сторінці: Проза, Трайста Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2110 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 shetamara • 23:04, 01.03.2011 [Лінк на твір]
Вміти торгуватися - це майже мистецтво! respect
avatar
2 ЛюК • 22:38, 02.03.2011 [Лінк на твір]
Сила-силенна задоволення. Дякую. :) hands hands hands
avatar
3 COCODE • 11:24, 03.03.2011 [Лінк на твір]
Ха ха ха hands hands hands Впізнаю в Іванові мого товариша. 5
avatar
4 traistamihai • 20:23, 29.03.2011 [Лінк на твір]
Гарно дякую за відгуки!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz