Кожна строфа - це окрема тема. Це може бути 5 гарних віршів. Сподобалося "Душа лиш тоншає від смутку," А думки не юнака, а зрілої людини. Бажаю успіху!
Ніщо так не принижуе людину, як бідність, голод!. Дуже метафорично подана наша історія, доля! "Стугонять розпанахані гени І кричать геноцидним тавром!- бо вмонтовано страхи гієни, меншовартості влито оском." Знімаю капелюха перед Вами!
Не знаю, куди дівся мій коментар вчорашній, тому продублюю! Гарно, але трохи сумно! Пропоную розвеселитися: Вся кава випита до дна Нема ні суму, ні досади… За півгодини прийду з саду І знов за каву, знов сама… Я кинусь до людей з відчАю Грошей нема та те дарма Позичу гроші куплю чаю «Чай удвох» вип’ємо до дна!
Хтось на форумі казав, що пори року - це буденно і важко писати про них щось нове. Що важко - згоден, що буденно - ні! Про осінь так ніхто ще не писав! Бравіссімо, пані Наталя!