«Мадонна
з кашею»
Заходжу в зал. Здалеку видна
«Мадонна з кашею» Давида -
Висить праворуч на стіні.
Сподобалася враз мені.
Передній план. На всю картину
Ми бачимо малу дитину,
Що жінка на руках тримає.
Дитинка ложку в ручці має.
Малятку, мабуть, біля року
І на коліні, трохи збоку,
Сидить у неньки на руках,
Як янголятко - Божий птах!
З цікавістю спостерігає,
Як мати кашу набирає.
Велична мати, мов богиня!
На ній є сукня темно-синя.
Покаті плечі, шия рівна -
Чи то богиня, чи царівна?
Зачесане назад волосся,
Що має колір, як колосся.
Рівненький ніс і лоб високий,
А на лиці - блаженний спокій!
Не просто жінка - це мадонна!
Із рукава тафта червона
З-під сукні трішки виглядає,
І ручку ніжно облягає.
Яка рука! Як граціозно
Поставлений тут пальчик кожний!
Набрати з миски каші хоче…
Опущені донизу очі.
Як німб святої – тінь вуалі…
А що ми бачимо там, далі,
На заднім плані? Дві картини,
Колиска нашої дитини
І книга. Мати
тут читала
Коли дитинка тихо спала.
Яка божественна картина -
Щасливі: мати і дитина!
Всі заніміли перед нею -
Торкнутись хочеться душею
Митцем учиненого чуда.
Стоять і не відходять люди.
Їх полонила, очевидно,
«Мадонна з кашею» Давида.
Яке блаженство, який спокій!!!
Проста картина - смисл глибокий!
12.11.2012р.
Пилип Тихий
Я9/46
|