ГНІВИ СТРАХАМ
ГНІВИ СТРАХАМ
Безвольні і самітні гніви страхам,
Летять наверх донизу головою,
Когось здогонять пробігши по кущам,
А потім знов сидять не в зуб ногою.
Так схилившись в німотному одчаї,
На вустах збудившись! Бачите живу,
Гнів в затишку горілиць почиває,
Вкотре наступивши на свою п’яту.
Клятву гніву повторює постійно,
Хай хтось посміє загрожувать мені,
В серцях людей я битимусь незмірно,
Поб’юся трішки і втихну в тишині.
Так всі гніви шалені од нестями,
У думках нагору летять словами,
З людьми присядуть гірко коло брами,
Ох так гнівитись будем до кінця ми.
Додав: Davudenko (23.03.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1585 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА