ЧЕКАТИ БУДЕМ МИ НАПРУЖЕНО

ЧЕКАТИ БУДЕМ МИ НАПРУЖЕНО

Чекати будем ми напружено,

Вибір свій неначе ясне сонце,

З яким ми око не примружимо,

Бо всі дивитись будем у віконце.

Де під рядочками та під буквами,

Буде наше вибране писання,

Що писане з дітьми, та внуками,

На життя без болі і страждання.

Щоб морок той розвіять назавжди,

Лишив оман на вогнищі нічним,

Щоб вибір наш потреби й доброти,

Став законом, тим чистим основним.