НАБРАТИ ЧАШУ САМОЦВІТІВ
НАБРАТИ ЧАШУ САМОЦВІТІВ
Ранок усміхається, сонце, сонце сходить.
Світань біжить в неї світло невловиме.
Гомін оживляється, ранку, ранку годить,
Й очі ночі - віддаляються в незриме.
Течі розливаються, русло, русло поять
Вода біжить, дзюрчить і на хвилі грає.
Звуки піднімаються - хороводи водять
І неба синь круговерть оцю сприймає.
Вона вдягалась, шепотіла, спішить кудись.
За мить шумно й тихо, красу явить свою.
Ту до моря, ту на доли, основну увись,
Набрати чашу самоцвітів, у раю.
Додав: Davudenko (03.06.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1851 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА