Син
Син Горить вогонь: Він інколи загасне - Охопить світ гущавая пітьма. Крізь дивний сон Почую крики й гасла - Пройдуть і знову за вікном зима. Годинник став, Я загубився в часі: Не пам'ятаю друзів та близьких. На білизні листа Не висихає маса Відірваних з душі багряних слів. Ранковий промінь Вирветься на волю, Покине сонце-матір назавжди. Залише він Серед жалю й болі Тепло надії й вірності сліди. 31.05.2012
Додав: kostian76 (16.06.2012)
| Автор: © Філіппов Костянтин
Розміщено на сторінці : Філіппов Костянтин
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2436 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Син
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА