Син
Син Горить вогонь: Він інколи загасне - Охопить світ гущавая пітьма. Крізь дивний сон Почую крики й гасла - Пройдуть і знову за вікном зима. Годинник став, Я загубився в часі: Не пам'ятаю друзів та близьких. На білизні листа Не висихає маса Відірваних з душі багряних слів. Ранковий промінь Вирветься на волю, Покине сонце-матір назавжди. Залише він Серед жалю й болі Тепло надії й вірності сліди. 31.05.2012
Додав: kostian76 (16.06.2012)
| Автор: © Філіппов Костянтин
Розміщено на сторінці : Філіппов Костянтин
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2284 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): син
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : Дякую Вам! І щиро вітаю Вас, терези не можуть бути песимістами, адже щастя завжди переважує смуток!
leskiv : Вітаю Вас з Вашим Днем народження. Бажаю Вам зберігати оптимізм ще довгі роки. А щодо мене, то я - велика песимістка, хо
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА