БОГІВ ЯКИХ Я НЕ ПРИЄМЛЮ
БОГІВ ЯКИХ Я НЕ ПРИЄМЛЮ
Очима я глянув на небо, на землю,
На вись, яка зневажила закони,
На земних богів, яких я не приємлю,
Які в олжі висять немов ікони.
І куди тепер дивитися не знаю,
Взрів таке, мій зір ошуканий спітнів,
Тяжко зморений імлу густу змиває,
Знову баче те, що бачить не хотів.
Око зла, воно чуже і нещадиме,
Так, думалось мені якоїсь миті.
Заяснілі очі глядь на нову днину,
Ті ж боги висять, від олжі не вмиті.
Від яких зір не радує, тільки плаче,
Не здатен увись дивитись в небеса,
Там йому чуже, як думати одначе,
Якщо Господь, зір в людей не воскреса.
Додав: Davudenko (15.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1698 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА