БОГІВ ЯКИХ Я НЕ ПРИЄМЛЮ
БОГІВ ЯКИХ Я НЕ ПРИЄМЛЮ
Очима я глянув на небо, на землю,
На вись, яка зневажила закони,
На земних богів, яких я не приємлю,
Які в олжі висять немов ікони.
І куди тепер дивитися не знаю,
Взрів таке, мій зір ошуканий спітнів,
Тяжко зморений імлу густу змиває,
Знову баче те, що бачить не хотів.
Око зла, воно чуже і нещадиме,
Так, думалось мені якоїсь миті.
Заяснілі очі глядь на нову днину,
Ті ж боги висять, від олжі не вмиті.
Від яких зір не радує, тільки плаче,
Не здатен увись дивитись в небеса,
Там йому чуже, як думати одначе,
Якщо Господь, зір в людей не воскреса.
Додав: Davudenko (15.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1748 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА