Після прочитання в моїй кімнаті лишився легко-відчутний запах полину, а на тілі - слід від дотику зшершавілих долонь лопуха... Ось що значить СИЛА СЛОВА!
"у пору зрілості осмислено ввіходять мої прадавні недоторкані луги…" Я ніби побувала в дитинстві. У мріях полетіла на луги, де так цвіли петрові батоги...
ще безтілесною – та вже зглибимо-кришталевою габою, ще не вловимою – та вже присутньою в передчуттях журбою запаволОчилися схили навкруги...-:91_smile-2:
о, Боже! – очі... які блакитно-незбагненні очі! усміхнено-осяяно-пророчі звели до янголів Петрові батоги…-
запахло все від прочитання цього вірша, на серці - радість, почуваєшся вільніше... висока планка, може, проба, може, мірка Яка оцінка? Ну, звичайно, що п*ятірка
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму к
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс