Піднявсь вінець у червоному кафтані, Віншувати радість, що сіяла перед ним. Створена для щастя у стрункому стані, Для усіх одкрита своїм сяйвом чарівним
Прийшла з усмішкою до рідної землі Надмірно лагідна зі світлими очима, Привітна мила, скрізь літала на крилі , Від душі живої, до сліз була любима.
Радість ту, приймало серце добротливо, Раділо гордо й щиро, множачи сіяння, Вінець вітання! так це ж прекрасне диво, Радіти з нею на одвічне прославляння.
Пане Іване, не хочу повторювати те, про що вже не раз говорив вам раніше, все те, що нещодавно вам сказала в коментарі К. Матвійко, бо, відчуваю, що ви нас не чуєте, або, на жаль, просто нехтуєте нашими щирими порадами, - все без змін...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
