БЕЗ МОВИ, НЕМАЄ Й ВІТЧИЗНИ
БЕЗ МОВИ НЕМАЄ Й ВІТЧИЗНИ
Без мови, немає любові, Без мови, немає й людини, Немає структури й основи, Без неї, немає й вершини.
Без мови, всі думи в нестями, До смерті у кривді і в гніту, Звитяга не мовить словами, Що стигла з родинного цвіту.
Без мови, немає пориву, Щоб рідну розмову почати, Немає рідненького співу, То будеш чужий вислухати.
Без мови, постійні пороки, Від згуби, для когось ти гнешся, Без мови, світ править жорстокий, Якому, ти в рабство здаєшся.
Без мови, немає любові, Без мови, немає й людини, Немає родинної крові, Без неї немає й Вітчизни.
Додав: Davudenko (27.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1707 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА