КРІЗЬ ГЛУХУ СТІНУ
КРІЗЬ ГЛУХУ СТІНУ
Пора дерзань і прагнень так неначе, Втомлена сьогодні зморшками взялась, Трішки журиться, жвавості не баче, В болях зщулилась і в розпач віддалась.
Чи зуміє безладдя власне зцілить, В суєті, стрибучу іскорку спіймать, Щоб горінь дивовижну в тіло втілить І стократ, іще сильніше запалать.
Для сердець товаришів і спільників, В їх очі глянути - такі привітні, Разом послать, до своїх прихильників, Слова свої - душевні перелітні.
А поки пора - у злому кратері, Бушує в попіл і виє в тишину, Синів чекає, від неньки - матері, Які йдуть у пору крізь глуху стіну.
Додав: Davudenko (21.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1533 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА