БЛУДЛИВА ДОГМА
БЛУДЛИВА ДОГМА
Хода розморена мовчала, Тихцем ступала на стежу, З думками спокій не вертала, Бо днину бачила чужу.
Та ні, ходіння те нещадне, Воно крокує в темний час, Судомить серце безпорадне, І душу морить повсякчас.
Навіщо слухати прокляття, Облудно вірити йому, Хіба потрібне тут завзяття, Ході сказати, де й чому.
Щоб не жила блудлива догма, На рівні зради і злоби. Щоб вся проклять була відома, З якою билися лоби.
Додав: Davudenko (27.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1620 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА