Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Koshkina • 12:17, 12.10.2012 [Лінк на твір] п.Іване, болить у Вас мабуть серце за нашу країну , за наш народ, бо останнім часом вірші на такі болісні теми.Орава гойдається - це дійсно так 0Спам 2 Davudenko • 13:29, 12.10.2012 [Лінк на твір] сердечно вамдякую п. ІРИНО. 0Спам 3 Alokum • 18:38, 12.10.2012 [Лінк на твір] гарно 0Спам 4 Davudenko • 19:35, 12.10.2012 [Лінк на твір] п.Миколо щиро дякую

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

Краще і не скажеш!

ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

***Бо Ти - мій Творець, а я Твоя дитина!!!***

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

...там часто палає вогнем не хмиз, а той, хто бажає щастя...

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect

***більше й не обирай мене***

leskiv: respect

Форма входуу

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК

(міні-чат)

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА

ПІТНА СОРОЧКА ЛИПНЕ ДО СПИНИ

ПІТНА СОРОЧКА ЛИПНЕ ДО СПИНИ

З’явитись перед людом на поклон, Чути його гомін стоголосий, Затаїти щем, перейняти стон, Що їх тривоже, зима чи осінь.

Хто журу їм стеле на стежину, Чом доля їхня сіллю обросла, Чим отак принизили людину, Чому душа покою не знайшла.

Гойдається орава мов жита, Щемить душа і голова гуде. Молінь моя, не зміне їм життя. Поки злоба до них згори іде.

Нерви їхні – голі струни тиші, Пітна сорочка липне до спини, Право жити їм, загризли миші, Творці наруги, глуму і вини.

Вклонитись їм хотілося повір, Узятись духом і зло стриножить, Схопити стріли, кинутись у вир Мертвити все, що людей тривоже.

З’явитись перед людом на поклон,
Чути його гомін стоголосий,
Затаїти щем, перейняти стон,
Що їх тривоже, зима чи осінь.

Хто журу їм стеле на стежину,
Чом доля їхня сіллю обросла,
Чим отак принизили людину,
Чому душа покою не знайшла.

Гойдається орава мов жита,
Щемить душа і голова гуде.
Молінь моя, не зміне їм життя.
Поки злоба до них згори іде.

Нерви їхні – голі струни тиші,
Пітна сорочка липне до спини,
Право жити їм, загризли миші,
Творці наруги, глуму і вини.

Вклонитись їм хотілося повір,
Узятись духом і зло стриножить,
Схопити стріли, кинутись у вир
Мертвити все, що людей тривоже.