ЗА КРИХТИНУ ХЛІБЦЯ
ЗА КРИХТИНУ ХЛІБЦЯ
Під хмелем глянеш, вітер і пустеля, Імлу з очей стараються гонити. За ними приводи сидять на скелях, Гучних химер не знають як зліпити.
Ведінь безжалісно очима водить, Туди, сюди схилялась до останку. Підніме очі, ніби сонце сходить, Оманний світ ганяє так до ранку.
Летять циклони, лоно підміняють, Картину іншу, утілюють в життя. Рожеві замки, пилом не торкають. Хати останні замішують в сміття.
А там новий, постане підлий здирця, В тумані хмелем множачи зітхання. Прекрасне диво за крихтину хлібця, Розстеле всюди, для свого зростання.
Додав: Davudenko (21.01.2013)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1837 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА