НАРЕШТІ ОЧІ ГЛЯНУЛИ НА СХІД
НАРЕШТІ ОЧІ ГЛЯНУЛИ НА СХІД
Можливо очі вибились із сил, Зринали жахи зболені текли. Узріли доли , луг і крутосхил, Від люті зір розпукою пекли.
Їх ведінь відразу знемагає, Від безсоння у небі голубім. у тривозі бачене гортає, шукає любощів прикрас собі.
Нарешті очі таки з красою, у зорнім бачані спіймали світ здається із щирістю такою Нарешті очі глянули на схід.
Узяли сонце на світлі раю, Його сіянь у щедрім зичені, узяли плесо що барви має, Які на сонці всі просвічені.
Додав: Davudenko (03.02.2013)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1649 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА