Живило неньку ласкаве тепло, Зачувши подих, звуки благовісні. Сідають тріумфально на крило, Приносять раду вість своїй Вітчизні. Хай сотні раз, осяється світань, Для розквіту, від краю і до краю. Хай рано в гай повернеться звучань, Що пісню солов’їну піднімає. Роса по травах сяйво в тишині, Розкинула багряним, ще до сходу. Як яву літ, як світло в низині, Що дані вранці на красу і вроду. Які усі кохані від прикрас, Наводять нас, в пояснення відверті, Як роздуми про себе і про час, Що линуть нам, в ранковій круговерті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
