Живило неньку ласкаве тепло, Зачувши подих, звуки благовісні. Сідають тріумфально на крило, Приносять раду вість своїй Вітчизні. Хай сотні раз, осяється світань, Для розквіту, від краю і до краю. Хай рано в гай повернеться звучань, Що пісню солов’їну піднімає. Роса по травах сяйво в тишині, Розкинула багряним, ще до сходу. Як яву літ, як світло в низині, Що дані вранці на красу і вроду. Які усі кохані від прикрас, Наводять нас, в пояснення відверті, Як роздуми про себе і про час, Що линуть нам, в ранковій круговерті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
