Наш день іде у формі режисера, Крізь тьму і морок, звуки і акорди. На ранок відкриває світлі двері, У зал життя без люстр, природі гордій. Де сонце встало на святе грядуще, На сяйливе диво, від своїх будов. Вже день іде, до нього дужче й дужче, На розвагу й звагу для своїх розмов . Як дар візьме він сонце золотисте, Осяйну велич у звуках і в піснях. Що мають життєлюбство голосисте, Щоб здійняти дух великий у серцях. Який на часі зможе путь продумать, Для різних доль, у гармонії життя, Збагне людей, що їхні душі тлумить, Як щирить день, їх події й відчуття.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:У своєму вірші ви застерігаєте від моральної сліпоти та закликає до переосмислення справжньої цінності людського буття незалежно від соціального статусу. Так, правильно ро
virchi:У творі ви показали типовий шлях подолання особистісної кризи: від руйнування через біль до відродження та нового розуміння себе. Кульмінацією стає момент "про
virchi:Центральна ідея твору - протиставлення небесного і земного рівнів буття. У небі орли досягають досконалої синхронності ("синхронності життєвих сил від крил"), де
у Вас 
0
