Приходить ранок, сили молодечі, Вже свіжий рух здіймає сонця жар. І день новий бере його на плечі, Прекрасний свій осяяний тягар. Допоки ніч вагалася "завмерши", Шукала місце спору й боротьби. Високий розум створює уперше, Нову ясну - симфонію доби. Так день на синіх хвилях океану, Почувши "клич" до днів своїх іде, Допоки я проснусь, допоки встану Незнану пісню сяєву складе.
Не можу сказати, що мене все задовільняю у Вашому вірші, але принаймні, відчуваються значні зміни на краще, а ось ці рядки із вірша "Високий розум створює уперше, Нову ясну - симфонію доби." мене приємно вразив, бо прийшовся до часу. Саме зараз і сворюються нові симфонії. Наснаги Вам.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
І ритміка в нормі, і римування. Та й сама ідея вірша хороша. 
