НА ДИВО ВСІМ Узяв спокусу ти, узяв страждань, Яку без осуду в душі тримав. Сидиш в біді, згори чекаєш дань, Втомив жагу, бажань свою зламав. Не можеш ти, дух завести в нетрі, Щоб скінчити там його дороги. Його політ закрутити в петлі, Не спитавши дозволу у Бога. Хіба це все, хіба скінчився шлях, Що прийшла пора сушити весла. Та ні, зумій переховати страх, До спалаху щоб душа воскресла. Он тамечко! уже гримить гроза, Твою стежу, дощик промиває. Зажди світань, як висохне роса, Від тепла й природа заквітчає. На диво всім, квіт новий постане І світ новий, піде назустріч дню. І душа твоя новою стане, Бо буде мати спалах від вогню.
Не треба ніколи зупинатися а тільки сперед йти. на перекір страхам. Інколи так буває,що ми зупинилися в темному тунелі за один лиш крок до світла. так і не побачивши його.
Завжди є вогник, до якого варто йти! Може, інколи він крихітний, та є! За вірш
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
