МИ ВЕРНЕМОСЬ ДО ЗЕМЛІ СВОЄЇ Здіймалася злоба в тяжкій погрозі, У кропові, у дикому бадиллі. Там доброта лишалася не в змозі, Весь час була в занедбаній могилі. Коли все зацвіте навколо неї, Злоба зотліє в холоднім забутті. Від доброти утворяться алеї, Не буде лиха, не буде духоти. Знов заспіва, зашепче гай зелений, Зросте калина, злак і цвіт духмяний, Відкриється краса навколо мене, І білий світ на неньку рідну гляне. Любов засяє, ввіллється у серце, Закохані пройдуться по алеї. Заб’ється ніжне і тепло здійметься І ми вернемось до землі своєї.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
