Мій крик душі в сто крат гучніший! Напевно це не просто крик! Це жаль і смуток від утрати, Що мала розвінчати міф! Ми втратили, на жаль, найкращих Відверто щирих й молодих! Скажи тепер, безжальна влада За що ховали їх усіх?! Ще не отямились від болю, А в спину знову гострий ніж, Яким ви краєте країну, Що помирає босоніж! Розчарування?! Ні – це шок! Кому дісталась Україна?! Напевно –це страшний урок І кара за сліпу довіру! Амбіції, пріоритети, Жага наживи, кабінети, Все це присутнє звідусіль, Але навіщо в рану сіль?! Вас не лякає людський осуд? Побійтесь Бога! Прошу, Досить! Так, ми безсилі і слабкі, А в небесах наші брати! Вони боролись за свободу Від вражих клятих кайданів, А ви забули досить швидко, Чим ви завдячуєте їм! Отже скажу я на останок, Тобі керманич, – СХАМЕНИСЬ! За те, що ти зустрів цей ранок «Небесній сотні» помолись!
Цей вірш я написала на емоціях, які просто вибухнули після прочитання оцієї статті - http://gordonua.com/news/crimea/Illarionov-Prikaz-o-sdache-Kryma-mogla-otdat-tolko-Timoshenko-18256.html . Не знаю, можливо це наступний продукт пропаганди, але чомусь з кожним днем все важче довіряти деяким яскравим представникам влади. Я ні в якому разі не засуджую всіх представників нової влади. Не довіраю лише окремим особам, яким і весь народ також не охоче вірить! Я думаю ви зі мною теж погодитесь після прочитання вказанної вище статті! Дякую за коментар! З повагою, Валерія
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
