Нам би вийти з пострадянського болота,
До світання прямо у Європу напрямки.
Хай в багні з припадками згниє скорбота,
Що зганяла волелюбну мрію під замки.
Символом своїм ми укриємо стежки,
Споріднимось вдачею в зористій будові.
Щоб народи всі в руслі рідної ріки,
Непохитні линули з парусом любові.
Що від щастя радо майорить на славу,
У красі моління з божим профілем надій.
Непотрібні кроки хибні на забаву,
Нам потрібне вічне воскресіння для подій.
Ніби Бог воно малому розтлумачить,
Що наразі скрізь відбувається прем’єра,
Музика її суть гармонійну значить,
Що на сцені тій буде мирна атмосфера
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
