Упасти в забуття пізнати тишу,
За мить яку митці в красі вчувають.
Де хвиля барв гладінь свою колише,
Де струни арфи гімн її співають.
Велівши слову звершити вимову,
Від спогадів на щире хвилювання.
Де тихнуть клопоти під тихим сховом,
На час свого душевного зрівняння.
У тиші ліра радості причина,
Що цінить і шанує тон, і міру.
Створити світ забув усі провини,
Для розсуду узявши віру щиру.
,
Любові безмір і тверді граніти,
Якщо гармонія душі має впливи.
Усім єством симфонію створити,
Щоб з тиші вийти сущим і щасливим
На радість рима буде там і пісня,
Немов підпора у душевнім прузі.
Лише тоді співання вийде після,
Коли твій світ потроїться у музі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
