ДВІ ВИШНІ НАВШПИНЬКИ
ДВІ ВИШНІ НАВШПИНЬКИ
Дві вишні навшпиньки сп’ялися нагору,
В затишку шепочуть листками в дворі.
Червона калина цвіте коло двору,
Радіє стеблина травнева в зорі.
Проміння зігріє хатину від сонця,
Гармошка природи під спів не згаса.
Веселка імлиста сіда на віконце,
Голубка злітає летить в небеса.
Зникає хмарина в блакитній пустелі,
Сузір’я у росах кругом на очах.
Виходе дівчина, як дар із оселі,
Волосся у квітах буя на плечах.
Бажання нависло міцне проростає,
Гаряче, жадане в крові запеклось,
Ведіння несхитно красу обіймає,
Чарівне на диво в косу заплелось.
Спокуса для ока, на погляд охоча,
Дівчину стрічає під зором веде.
Красуню кохає кохатися хоче,
Від дива такого очей не зведе.
Додав: Davudenko (28.06.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1302 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА