ХІБА Я ВИНЕН ЩО ТАКА ДІВЧИНА
ХІБА Я ВИНЕН ЩО ТАКА ДІВЧИНА
Її обличчя сяяло навпроти,
Блищали очі не вбачали шкоди.
І груди, що не знатимуть скорботи,
Давали привід що знайдемо згоди.
А що була у нас така жадоба,
Бажань спитав, подався до спокуси.
Отака мовчань поглядам подоба,
Підійти в зітхань і чекати струси.
Хіба я винен що така дівчина,
Красою грає, подає надію.
Вона негадано свою провину,
Усім прохожим щедро не жаліє.
Нема тепер кому її судити,
Від відчаю, розпуки заховати.
Просився в неї погляд відпустити,
Та сил немає стан той обігнати.
Додав: Davudenko (31.07.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1322 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА