ХІБА Я ВИНЕН ЩО ТАКА ДІВЧИНА
ХІБА Я ВИНЕН ЩО ТАКА ДІВЧИНА
Її обличчя сяяло навпроти,
Блищали очі не вбачали шкоди.
І груди, що не знатимуть скорботи,
Давали привід що знайдемо згоди.
А що була у нас така жадоба,
Бажань спитав, подався до спокуси.
Отака мовчань поглядам подоба,
Підійти в зітхань і чекати струси.
Хіба я винен що така дівчина,
Красою грає, подає надію.
Вона негадано свою провину,
Усім прохожим щедро не жаліє.
Нема тепер кому її судити,
Від відчаю, розпуки заховати.
Просився в неї погляд відпустити,
Та сил немає стан той обігнати.
Додав: Davudenko (31.07.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1404 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА