БЕЗ КРИКУ І СВИСТУ
БЕЗ КРИКУ І СВИСТУ
Ми вийшли на лоно, сповиті піснями,
На спокій насущний з кривавих негод.
Бажання зігрілось у серці з думками,
Щоб єдність узяти на цілий народ.
Ніхто не помітив приховані чвари,
Раділи сміялись на вогнищі справ,
Образи забули, лишили без кари,
Що хто – то, кому – то у гніві сказав.
Розмову почали, без меду,без пива,
Спокійну у слові, що в серці було.
Забули про болі, про долю примхливу,
Все інше без діла кудись відійшло.
Вимова лилася від щирого змісту,
Поклалась луною у наших серцях.
Піднялась навіки без крику і свисту,
Прекрасним відлунням у щирих піснях
Додав: Davudenko (20.01.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1427 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА