Вічність
Співає джерело свою веселу пісню Про те, що вічність сяє на землі, Що виливається мов крапля з океану І знову в круговерть ступає навесні. Мелодія її, немов потік від сонця Окроплює життям небеснії шляхи, Кружляє в просторі планети й зорі, Немов гончар формує лембіки. Потік її безкрайній, безкінечний Відкриється в своїй красі лише тоді, Коли людина зазирне у серце, Знайде любові ключик у собі.
Додав: mykolay (16.03.2015)
| Автор: © Микола Щербина
Розміщено на сторінці : Щербина Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1514 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА