Вічність
Співає джерело свою веселу пісню Про те, що вічність сяє на землі, Що виливається мов крапля з океану І знову в круговерть ступає навесні. Мелодія її, немов потік від сонця Окроплює життям небеснії шляхи, Кружляє в просторі планети й зорі, Немов гончар формує лембіки. Потік її безкрайній, безкінечний Відкриється в своїй красі лише тоді, Коли людина зазирне у серце, Знайде любові ключик у собі.
Додав: mykolay (16.03.2015)
| Автор: © Микола Щербина
Розміщено на сторінці : Щербина Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1480 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА