Вічність
Співає джерело свою веселу пісню Про те, що вічність сяє на землі, Що виливається мов крапля з океану І знову в круговерть ступає навесні. Мелодія її, немов потік від сонця Окроплює життям небеснії шляхи, Кружляє в просторі планети й зорі, Немов гончар формує лембіки. Потік її безкрайній, безкінечний Відкриється в своїй красі лише тоді, Коли людина зазирне у серце, Знайде любові ключик у собі.
Додав: mykolay (16.03.2015)
| Автор: © Микола Щербина
Розміщено на сторінці : Щербина Микола
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1484 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА