СВЯТИНЯ КРАСОТИ
$IMAGE1$
СВЯТИНЯ КРАСОТИ
На пагорбі диво - сад лунає дзвінко,
Шепоче квіт, нетерпець його вгортає.
Несеться крик птахів з кожної сторінки,
З піснями рідними край мій оживає.
На тисячу ладів, гомони чутливі,
Здіймають звуки братерства і любові.
Втішає радісне посмішки сміливі,
Соловей хорал виспівує в діброві.
Торкають небо, дерева небосяжні,
Ясніє край збирає перла у росі.
Троянди тягнуться догори поважні,
Калина край мій величає у красі.
Течія рікою свіжість начиняє,
Світиться зоря, час проміння їй знайти.
На землі рідненькій край мій починає,
У двори складати - Святиню Красоти.
Додав: Davudenko (19.05.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1383 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА