ДЛЯ ПАМ*ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ
ДЛЯ ПАМ’ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ
У пам’яті постійної людської,
Життя гірчило, суперечку мало.
Страждань і звершення, хто що накоїв,
На добрий спомин часом відкривало.
Сум’яття й суєта супроти волі,
Собі на користь контури міняли.
Поняття й спір проводили крізь болі,
Людині сповідати не давали.
Яка плекала боголюбне вперто,
Заради пам’яті, думала із ним.
Вертала правоту, судьбу зітерту,
Яких гукала, безсмертним позивним.
Сказання їхнє словом порятує,
Розраду горду поверне навіки.
Напише книгу, образ намалює,
Складе до купи важні сторінки.
Минуле вийде з білим летом тіла,
Відкриє світ в розширених зіницях.
І щоби пам'ять краще освіжила,
Покаже радість усмішку на лицях.
Додав: Davudenko (14.06.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1238 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА