Тиша дихає барвиста,
Сич вартує над вербою,
Ритуальний серця вислів,
Час освідчитись з тобою.
Світять зорі понад світом,
Де ж ті сутінки мрячливі.
Місяць, щоб не бути свідком,
Хмари стеле нам щасливі.
Ну тепер я не спинюся,
Присягаюсь гоїть рани.
Вже нічого не боюся,
Всі слова скажу кохані.
Поцілунки спалахнули,
Дві сльозини, дві травинки.
Ковдру щастя натягнули,
Диво нам накрило віки.