ТУЛИСЯ СВІТ ДО МАМИНИХ СІДИН
ТУЛИСЯ СВІТ ДО МАМИНИХ СІДИН
Тулися світ, до маминих сідин,
Міцніше і ніжніше із думками.
Сивина у них, склалася з сльозин,
Що мали болі зболені роками.
Уже коли поснула дітвора,
Коли світання народитись мало.
У мами знову клопоту гора,
Бо серце спокій кожному плекало.
Сопіли діти, билися серця,
Вона недремно мовчки поглядала.
Сльозина в тиші плакала уся,
Коли матуся діток укривала.
Плакала та сліз не помічала,
Збирала в жменю клала до сідин.
На долю всім стежечку поклала,
Оберіг від серця дала на почин.
Тулися світ, до маминих сідин,
Так довго, без печалі і скорботи.
Щоб клопіт був у них лише один,
Стрічати рідних діток на воротах.
Додав: Davudenko (04.12.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1428 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА