ТУЛИСЯ СВІТ ДО МАМИНИХ СІДИН
ТУЛИСЯ СВІТ ДО МАМИНИХ СІДИН
Тулися світ, до маминих сідин,
Міцніше і ніжніше із думками.
Сивина у них, склалася з сльозин,
Що мали болі зболені роками.
Уже коли поснула дітвора,
Коли світання народитись мало.
У мами знову клопоту гора,
Бо серце спокій кожному плекало.
Сопіли діти, билися серця,
Вона недремно мовчки поглядала.
Сльозина в тиші плакала уся,
Коли матуся діток укривала.
Плакала та сліз не помічала,
Збирала в жменю клала до сідин.
На долю всім стежечку поклала,
Оберіг від серця дала на почин.
Тулися світ, до маминих сідин,
Так довго, без печалі і скорботи.
Щоб клопіт був у них лише один,
Стрічати рідних діток на воротах.
Додав: Davudenko (04.12.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1339 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА