ЯК ЖЕ БЕЗ КРИНИЦІ
ЯК ЖЕ БЕЗ КРИНИЦІ
Жива вода чиста у криниці,
Живе повсюди в лузі навіть.
Душа її пити не боїться,
Вертає свіжість сили явить.
Коли нап’ється подих благодать,
Скресає весело діждалась.
Готова любо в далі поринать,
До сонця трішечки осталось.
Коли знайде знову до криниці,
Сильнішу спрагу утомити .
Схилиться, візьме ковток живиці,
Щоб нові сили розкрилити .
Як же їй без неї, без криниці,
Ході не жити, людині теж.
Без джерела чистої водиці,
Океан просторам не знайдеш.
Додав: Davudenko (28.03.2016)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2222 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА