Я дивилась на море, а море дивилось на мене, І душа розчинялась у хвилях живої води… А за обрієм сонце поволі котило зі сцени, І уява творила до нього рожеві мости…
Я дивилась на море, а море дивилось на небо, Чи то небо не зводило з моря глибоких зіниць… Тільки хмари сумні привертали увагу до себе, І здавалися зайвими крики розгублених птиць...
Чи тепер я насмілюся просто покинути все це, Так спокійно, байдуже, без жодних тривог і зусиль? Я дивилась на море… Тужливо стискалося серце… І звучала у ньому мелодія неба і хвиль…
Катю, дуже рідні мені Ваші стрічки. Цього літа я зрозуміла, що дуже люблю море. Щиро вдячна за вірш. Море - як небо, завжди змінюється, завжди різне... Як приємно ходити босоніж безлюдним пляжем та спостерігати , як сонце потопає в морських обіймах...
Незабутніх вражень, після кожної нашої поїздки до моря, залишається безліч. Добре, що ви віршами умієте передати кожному з нас свої почуття від зустрічі з бажаним кожному місцем відпочинку. Радий за вас, Катю. Щиро.
Молодчинка. Поїхала на море і враз передала враження в вірші. Просто молодчинка. Коли знаходишся біля моря під час шторму, не треба його боятися. Спробуй захопитися силою стихії. Це навіть описати буде важко. Настільки гарно і вражаюче...................правда відчуваєш себе маленькою мурахою
Мурахи не вміють. Це точно. Запитав у свого сина, а він відповів" Тато, мурахи не літають як чайки. Ти мене дивуєш, говориш як маленький. Але якщо ти собі почнеш думати про це, то вони полетять". Мабуть якщо уявити , то полетять
Дуже красива думка оформлена в прекрасні рядки так хочеться полетіти ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
3
