Кажеш, талант – працює, а геній творить? Чим же тоді займається ТОЙ ЩО НАД НАМИ? Ось позникає трохи людей і стане менше заторів, а потому підуть сніги розмотаними бинтами.
Ми такі геніальні, ми вміємо жити дзвінко і лунко, тільки агатове небо хронічно стискає м’язи. Хлопчику Карантіно лиши свій марлевий поцілунок лиши лимонну надію на біг-бордах моїх повязок.
У цього світу є свої санітари і чорнороби тінями невідмитими вічно висять на стінах. А також є той хто точно знає якої ти проби, коли починається страх і кінчаються вітаміни.
Катайся, тусуйся, носи свій галімий шарфик, плодися і множся чи просто цілуйся з ким хочеш. …Одначе я знаю: вночі відчиниться шафа, і звідти до мене вийде Лимонний Хлопчик.
Майстерно. "На нас, грішних, замість дусту - кара Божа за розпусту", - так колись про СНІД співав А.Панчишин. Можна скажати, що смішно, якби не було так сумно... Але дехто і тепер продовжує говорити, що це - лише штучно роздмухана паніка, цей грип.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.