Це сталося під час ядерного бомбардування японського міста Хіросіма. 6 серпня 1945 року, по мосту Айон проходило дев’ятеро людей. За хвилину на цьому місці лишилося тільки дев’ять тіней, навічно вкарбованих у камінь. Це все, що залишилося від цих перехожих і ще кількох тисяч хіросімців, які на час вибуху перебували неподалік від епіцентру.
Камінь добре зберіг таємниці, А для обраних лишаться тіні, Зрозумілі лише очевидцям. Їх так мало лишилось в країні.
Відчуваю знайоме тремтіння І чомусь відчуваю провину, Бо у темному серці каміння Уявляю наступну картину:
Як маленьке японське дівчатко Істерично махає руками, Та бажає почати спочатку І нарешті добігти до мами.
Притуляю тремтячі долоні: Я до вас незабаром, як бачте... Дев’ять тіней мовчать на Айоні, А десята, моя, тихо плаче...
Кожного разу, коли по ЗМІ чув про річницю бомбардування США японських містечок. Завжди задавав собі питання: "Хто дав право?". Тож мені вже давно стало зрозумілим, коли на грошах країни пишуть про віру в Бога, не чекай нічого гарного... Я знаю, розплата за ці злодіяння - тупу помсту ще прийде...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
1
