Якби ж то можна, розвіять старість І повернутись у юність знов, Собі лишити життєву мудрість, Веселу вдачу, щастя й любов. То я б напевне, була би перша. Понабирала б собі всього. Вже б я зуміла, все це доперти, Щоб не впустити щастя свого.
п. Іване, дуже сподобався цей образ: "Розкрию мрію і дам їй волю, Добром націлю в сині небеса. " - дуже тонко- поетично! Але щоб і продовження забриніло(не тільки у смисловій формі, то треба усе ж і ритм підігнати. Спробуйте перечитати вірш складами,- отак , як першокласники, відчеканьте кожен склад і Ви відчуєте де Ваша помилка і зрозумієте, що маєте робити, коли творитимете інші вірші. вірш гарний, з чудовою ідейною закладкою, вартує бути почутим людьми- не зупиняйтеся і удосконалюйте свої творіння.Успіху!
ПАНЕ АНДРІЮ. НУ ВИ МОВ АНГЕЛ, ЗВЕСИЛИ ДУШУ, ЧОМУСЬ САЙТ НЕМОВ ЗАВМЕР, НЕ ВІРШІВ НЕ КОМЕНТАРІВ. А ТУТ ВИ І ВЖЕ СТАЛО ВЕСИЛІШЕ. СПРАСИБІ ВАМ ЗА ГОСТИННИЙ ВІЗІТ І КОМЕНТАР.
Твір - ЧУДОВИЙ! Знаєте, Іване, я багато разів думала, чому так життя влаштоване, що мудрість приходить з роками? Нам би їй так десятків два, три скинути...
Граний вірш, гарна тема хоча мені рано про неї задумуватись. Як співається в народній пісні "Літа минають, а думка тая нам серце крає", та в тій же пісні співається що "і в двадцять років, і в сорок років, і в шістдесят, ми будем серцем молоді"... Тож не старіймо серцем і душею!!!!!
пане ПЕТРО. Я ВАМ ЩИРО І СЕРДЕЧНО ДЯКУЮ, ЗА ЩЕДРИЙ КОМЕНТАР.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
