ВІТЕР ЧАСУ
Вітер часу однесе аромати цілунків. Вітер часу палаючу рану згасить. Споглядатиму відсторонено Вітер часу І душа переборе пекучість трунків. Вітер часу – тихими хвилями, Наче дихання в сні дитяче. Придивитися – безліч виявів Має світ. Придивлюсь – побачу. Безнадія – то правда відверта. А надія – підступна облуда. Як-но ще не пора, щоб вмерти, Треба жити. Пора ще буде. Будуть весни. І будуть квіти. Однесе вітер попіл з тераси. Відсторонений вітер часу – Споглядати. І все розуміти.
Додав: LedyDelfin (28.12.2011)
| Автор: © Валентина Савелюк
Розміщено на сторінці : Савелюк Валентина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2226 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): попіл , рана , тераса , виміри , вітер
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА