ВІТЕР ЧАСУ
Вітер часу однесе аромати цілунків. Вітер часу палаючу рану згасить. Споглядатиму відсторонено Вітер часу І душа переборе пекучість трунків. Вітер часу – тихими хвилями, Наче дихання в сні дитяче. Придивитися – безліч виявів Має світ. Придивлюсь – побачу. Безнадія – то правда відверта. А надія – підступна облуда. Як-но ще не пора, щоб вмерти, Треба жити. Пора ще буде. Будуть весни. І будуть квіти. Однесе вітер попіл з тераси. Відсторонений вітер часу – Споглядати. І все розуміти.
Додав: LedyDelfin (28.12.2011)
| Автор: © Валентина Савелюк
Розміщено на сторінці : Савелюк Валентина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2282 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): попіл , рана , тераса , виміри , вітер
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА