Мороз, обвітрена земля, Цілує сніг святу землицю. Над Крутами лютує ще зима, Гартує юні холодом обличчя. І юнаків, що в серці розпалили Вогонь любові вірою святою В Соборну Незалежну Україну, В нерабську, але вільну долю.
І раптом залп. Рука піднялась в ката На квіт землі, який ще не доцвів. Постала смерть над Крутами на чати Й скосила нагло душі молоді. І далі що? Чи можуть зрозуміти Розхристані думками москалі За що померли України діти.. Вони ж наслали смерть на них самі. Бездушні монстри, нелюди, катюги Не дали цвіту в Україні зацвісти. Та корінь був, він не боявся хуги І нація отримала плоди.
Народ повстав душею й тілом, І легендарна народилася УПА. Її вбивали, мучили. палили, Вона до сонця навпростець прийшла.
І не здалася, гартувалась совість Крутянянами, що віддали життя За те, щоб не пропала українська мова, Щоб синьо-жовтий майорів
... Читати далі
