Євдокі́я Іва́нівна Антоню́к (по чоловікові — Гаврищу́к; * 6 квітня 1944, село Чорнокозинці, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) — українська поетеса, музейник. Заслужений працівник культури України (2010).
Одна з поезій
Серце б'ється й тріпоче в грудях,
Наче спіймана в стрісі пташина...
До села я долаю свій шлях,
Де живе ще найближча родина!
Рідні доли й горби зеленіють,
Кличуть пішки пройти їх простори!
Я лечу - мої крила міцніють,
Коли бачу святі Медобори.
Через Смотрич, Жванчик аж за Збруч
Зринаю на хвилях солодкої мрії -
Сон цей ловлю одна голіруч,
Щоб прокинутись в тітки Марії!
Зійду за селом, на фільварку.
Трактори. Сохне свіже на току зерно!
Сивий замок вітаю, столітню арку -
З огруду легко збіжу в село!
В сонячну з квітів й зарінків долину,
З лісистих гір на берегах Збруча -
Вітаю в здоров'ї кожну родину:
...
Читати далі