| Розділи новин |
|
Новини та статті - культура [354]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
|
|
Новини та статті: суспільство, політика [819]
Не пов'язане з л-рою та поезією
|
|
Усе навколо нашого поетичного сайту [128]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
|
|
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [221]
|
|
Вірую... [17]
На релігійну тематику
|
|
Постаті [28]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
|
|
Зі святом! [155]
Вітаємо зі святами
|
|
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
|
|
Куточок читача, глядача і слухача [46]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
|
|
Куточок споживача [133]
Корисні поради, рекомендації
|
|
|
На головну сторінку » "2015 » Квітень » 28"
Поділіться новинами з користувачами!
Іри́на (Іраїда) Володи́мирівна Жиле́нко (*28 квітня 1941, Київ — 3 серпня 2013) — українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва». Була близькою із Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Авторка автобіографічної книги спогадів «Homo Feriens». Одна з поезій АВТОПОРТРЕТ Ця мить — уже моя. Ніхто й ніколи не відбере у мене цеї миті. Над садом білим пурпурове коло жахтить і ллється крізь багряне віття. Не буде місця іншого ніде, не буде часу іншого ніколи. Люби мене під цим багряним колом! І смійся, смійся, смійся, поки день! День д
...
Читати далі
| |
|
|
|
|
|
|
