ГРЕЦІЯ
Кожна людина повинна мати свою думку . Але навіщо людині думка , коли вона помиляється , коли приносить не добро , а зло . Але для того людина мабуть має вільну волю , щоб вибирати часто те що їй сьогодні вигідно , а завтра може виявитися помилкою …
Я не був в Греції ; це прекрасна країна для кожного грека , там
... Читати далі
Грабовський Валентин Болеславович (* 10 липня 1937, с. Городне Краснокутського району на Харківщині - † 24 грудня 2004, Житомир) - поет, перекладач, мистецтвознавець,журналіст,член спілки письменників СРСР.
Поезія
І чого ти зовеш мене, Музо,
Уві сні до Отчизни предків.
Де весільно гримить «Мазовше»,
Не мовкнуть акорди Шопена,
Ридають горді органи.
Мене в тім краю не знають,
І я не знаю нікого.
Лиш часом у польській мові
Щось рідне спливе й защемить.
То нащо ж кличеш недремно.
Які ти спомини будиш.
Оживляючи квіти прив’ялі
Між пам’яті сторінок?…
Моісєєнко Ігор Олексійович (нар. 10 липня 1962, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український журналіст, поет, прозаїк, кінодраматург. Перший лауреат літературно
... Читати далі
І́гор Миро́нович Калине́ць (нар. 9 липня 1939 в Ходорові) — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв'язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Один з творів
* * *
Я радо йду у твій полон,
в зіниці звабливі і темні.
Із човників твоїх долонь
стікає сонця мед на мене.
І виростає маєво густе,
ростуть над нами дивні трави.
І пахеш ти, як синій степ,
омитий свіжими вітрами…
А потім понесеш в очах,
в зіницях
радість невгасиму,
що в травах
травень нас звінчав,
що дав нам сподівання сина.
Ю́лій Васи́льович Бо́ршош-Кум'я́тський (*8 липня 1905, Великі Ком'яти — †28 березня 1978, Ужгород) — український поет, педагог.
Красюк Микола Ігорович (*8 липня 1943 Вільшана — †7 червня 2004) — український поет, перекладач, автор есперанто-українського словника надрукованого шрифтом Брайля.
Куцюк-Кочинський Кирило Андрійович (* 8 липня 1910, Якимівці — нині Лановецький район — † 1991, похований в Якимівцях) — український поет в Румунії.
Лю́барт Ліщи́нський (* 8 липня 1942 — †17 червня 1998, Львів) — український художник, реставратор, ювелір, актор, поет, журналіст, рецитатор.
Леоні́д Степа́нович Таню́к або по-простому: Лесь Танюк (* 8 липня 1938, Жукин, тоді: Димерський район, Київська область) &mda
... Читати далі
Оста́п Ла́пський (*7 липня 1926, Гуцьки - 20 жовтня 2012, Варшава)— український поет; лауреат Шевченківської премії (2007).
Уривок творчості
Закутана в серпанок
сяйва з неба
бабина і діда хата,
вся по очі у загаті
з глиці, сниться
з комином межи кульбаб.
І ще – церкви, до яких звертається:
Палили вас,
горіли ви,
палали, мов моя
оце свіча оця
над вашою могилою!
Старовойт Ірина Миколаївна (*6 липня 1975, Львів) — літературознавець, поет, перекладач
***
Неписаним правилом є не писати про нас.
Рухи для двох щиріші, доки без назв.
Сніги утікають, зрадивши зиму й тих,
хто до весни дожити так і не встиг.
Небо кругле й безлюдне. Небо знає печаль.
Темні води розлуки хлюпочуть своїми звичаєм
в непочатих дощах. Проти хвилі пливем, пливем.
Тільки щось не пускає: смертне, значить, живе.
На старих фотографіях біло-коричневі дні.
Білі стіни будівель коричні по другій війні.
Так вертали додому. На лицях оздобний піт:
посивілий мій вуйко, а поруч – наопаш – дід.
Тим то снились бабуні (щоночі) четвертий рік,
а бабуня боялись сон той змити з повік,
лиш сплакнувши. Лишали нам, бо пора,
кілька правил поводження – заповідей добра.
Хлі
... Читати далі
Іван Кузьмович Андрощук (*5 липня 1958, Михнів, Ізяславський район, Хмельницька область) — український і російський поет, письменник-фантаст, публіцист.
Із творчості
Дівчина в білому
Шукаю твій голос на дикому березі вітру.
Хоч знаю -- даремно, бо очі вже стали зірками.
Пробач мою пам*ять. Мені вже тебе не зустріти,
Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах ... Читати далі
