Оле́г Микола́йович Гончаре́нко (* 5 серпня 1959, Теміртау, Карагандинської області, Казахстан) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач.
Із творчості
ЛЕЛЕКИ ЛЕТЯТЬ
Зачинається день, і все чується, чується крик нам.
Набігає сльоза, і тривожно душа завмира:
то лелеки летять на печальну, обпалену Прип’ять,
у деснянську югу, у розкрилля старого Дніпра.
І вдесяте, і всоте ми слухаєм вись, як уперше.
Чуєм космосу гук, і співа нам пробуджена мить,
що настала пора сподівання, жадання і звершень,
і доба воскресіння, і час умирати і жить.
Знов, як діти й Боги, відчуваєм і передчуваєм все,
що пряне у вись, і усе, що у далі гряде.
Білим сяйвом осядуть на згарища стомлені зграї,
де так просто і чисто над безкраєм сонце зійде.
Там черешня простягне заквітч
... Читати далі
Герман Володимир Григорович (нар. 4 серпня 1960, с. Пищатинці Борщівського району Тернопільської області) — український поет, журналіст, перекладач.
Трохим Миколайович Романченко (1880 — 1930) - український народний письменник,поет,перекладач, етнограф родом з Полтави. Друкуватися почав 1905 в альманасі «Перша ластівка»; його вірші вміщувалися у дерев. ж., альманахах і антологіях, у сов. часи — у ж. «Зоря». Окремо вийшла зб. «Поезії» (1916). Р. — автор оп., літ.-критичних (зокрема про І. Манджуру) та публіцистичних ст.
Тамаш Юліан Сильвестрович (1950) — український поет, прозаїк.
Олександр Валерійович Чемеров (* 4 серпня 1981, Чернігів) — український рок-музикант, композитор, продюсер, поет, колишній фронтмен рок-гуртів Димна Суміш, X-позери, Vkra
... Читати далі
Ві́ктор Степа́нович Кушні́р (3 серпня 1937, с. Калиня, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 4 жовтня 1973, Київ) — український поет, журналіст.
Яросла́в Євста́хійович Я́рош (*3 серпня 1950, Королівка (Коломийський район) — український поет, письменник, композитор і сценарист. Член Спілки письменників України з 1979 року. Заступник голови Івано-Франківської організації Спілки письменників України, голова ради Клубу творчої інтелігенції Прикарпаття.
Кость Буреві́й (псевдоніми — Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нахтенборенг)[1] (* 2 серпня 1888, Великі Меженки на Вороніжчині — † 15 грудня 1934, київська тюрма НКВД СССР) — український поет, драматург, театрознавець і літературний критик, перекладач.
Із творчості
ПАРОДЕЗИ
Партивістка
Зробіть мені квиток партійний:
Навдовжки - кілометр,
Навширшки - кілометр!
І напишіть червоним на вогні:
Це - Стріха Едвард -
рядовий
загонів геніальних
геній!
Напишіть:
Він сліз не має,
Цей Едвард,
А кров - барилами,
У
собі
носить.
Напишіть:
Пись
... Читати далі
Білаш Борис Федорович (* 1 серпня 1941, АзРСР) — український письменник, поет, Герой України. Член Національної спілки письменників України.
Поезія
І МОРОЗ НЕ СТРАШНИЙ
Завалило снігом місто,
Іній мереживом повис...
Від ганочка до паркану
Розчищає сніг Борис.
А з лопатою в руках
Поруч з ним Маринка.
Жар палає на щоках -
Все довшою стежка.
І не холодно вухам,
Як мороз не злиться,
Якщо тільки малюкам
Хочеться працювати. ... Читати далі
Альбічу́к Василь (31 липня 1909, с. Домбровиця Мала Люблінського воєводства, Польща — 22 липня 1995, там само) — український народний митець-художник і поет.
Вале́рій Фе́дорович Гужва́ (*31 липня 1936, селище Постишеве, тепер м. Красноармійськ Донецької області) — український письменник (поет, прозаїк, публіцист). Член Національної спілки письменників України (від 1971 року).
Поезія
***
Є щось прадавнє у сімейних фото
продукції районних ательє:
старі розсілись на стільцях з комфортом,
жінки з дітьми. У кожної - своє.
Завмерли руки у незручній позі.
Краватка давить. Комірець зім'явсь.
На фоні башти, що схилась в Пізі,
знімається з Донеччини сім'я.
Я бережу давно пожовклий знімок.
На нього глянув - як води напивсь:
всі родичі мої. Разом із ними
колись мій батько в просторінь дививсь...... Читати далі
Анато́лій Дністрови́й (справжнє ім'я Анатолій Олександрович Астаф'єв; *30 липня 1974, Тернопіль) — український есеїст, прозаїк, поет, художник.
Світлана Вікторівна Іщенко (англ. Svetlana Ischenko; * 30 липня 1969, Миколаїв) — українська поетеса, перекладач, актриса, художник, педагог.
Одна з поезій
Моїй мамі
Розбуджу тебе вдосвіта, мамо,
Щоб умилась в холодній росі,
Де квітневі молочні тумани
Заплелися стрічками в косі.
Гіацинти твої у садочку
Напилися блакиті з очей...
Так від чого ж, моя ластівочко,
Ти не чуєш ласкавих речей?
Лізе слово єхидно-солоне
Від старої ворожки в хати,
І малесеньке серце холоне
Від самотності і глухоти.
Ти не чуєш весняного співу,
Ти не чуєш моїх запитань.
І хитає надломлену сливу
Синій вітер ранкових зітхань..
... Читати далі
