Миросла́ва Петрі́вна Ба́рна (Іва́нців) (* 20 червня 1961, м. Тернопіль) — українська поетка, перекладачка. Дружина Володимира Барни. Член Національної спілки письменників України (2002 р.). Лауреат літературної премії імені І. Блажкевич (1999 р.).
Бло́нська Світла́на Іва́нівна (*20 червня 1962, Вінниця) — українська поетеса. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (2014).
Взірець поезії
Батьківське село
Вертаюсь у своє село.
Зазеленіли мило лози,
Блакиттю небо розцвіло,
Озвалися найперші грози.
Як зачекалася весна,
Мене на батьківськім порозі!... Читати далі
Дари́на Ю́ріївна Берéзіна (*19 червня 1982, Миколаїв) — українська поетеса, прозаїк, перекладач.
Із творчості:
Я голос зірвала в кров, та не докричатись
Туди, де на чатах ангели срібночолі.
Колись уміла молитись. Нині - мовчати
І то заважко. Так якось воно, поволі...
Усе як в людей – чоловік, господарство, церква.
Спочатку було марудно, тепер звикаю.
От тільки чомусь і досі боюся дзеркала…
…Торік народився хлопчик. Назвали – Каєм.
Крат Анатолій Анатолійович (19 червня 1959 р., м. Горлівка) — український поет,... Читати далі
Петро́ Дми́трович Косе́нко (18 червня 1922 — 2 березня 2012) — поет, ретушер, художник. Активний учасник громадського життя української діаспори. Друкувався в періодичній пресі США, Канади та Європи.
Уривок творчості
Ічкерія в крові. Завмер Кавказ во гніві,
З його святих вершин повіяв аквілон.
Заскавулив кальний московський Вавилон
В його незмінному ура-хвальному хліві.
Горить Ічкерія в страшній ракетній зливі
Душителів свобод – омонівських колон,
Та воля понад все! – на смерчовий ОМОН
Нащадки Шаміля зриваються сміливі! ... Читати далі
Валенти́н Васи́льович Бичко́ (17 червня 1912, Харків — 31 жовтня 1994) — український поет, драматург, автор творів для дітей. Перекладач з литовської літератури. Комуністичний функціонер.
Один з віршів
Зима
Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.
Бондар Олексій Станіславович (* 17 червня 1941, с. Бриєни Арцизького району Одеської області — 18 лютого 2005, м. Сокиряни Чернівецької області) — український журналіст, поет, публіцист, нарисовець, громадсько-культурний діяч, почесний громадянин міста Сокиряни. Член Національної спілки журналісті
... Читати далі
Володи́мир Матві́йович Гутко́вський (*16 червня 1945, Київ) — поет.
Поезія
***
Притишена хода, непевність перших кроків
намацує буття наосліп лиш тому,
що ти вже зрозумів – то твій єдиний спокій –
І згоден знов і змов поринути в пітьму.
Таємний дотик рук – і потяг, і відраза.
Нехай нуртує час – він все одно мине, –
спрацьований, як кінь, підтоптаний, як блазень,
безплідний, як усе у світі осяйне.
Назустріч й мимохідь – безжальний, наче ворог,
він із усіх шпарин спроквола вигляда,
щоб душу застудив його останній морок,
таємний дотик рук, притишена хода.
