«Молчать, смерды» После поездки в Украину, навеяло.
30 травня 2015 року 20:27
В качестве основного условия для завершения «украинского кризиса» Россия предложила Киеву подписать обязательство не вступать в НАТО
Украина согласилась при условии, что документ этот будет напечатан на обратной стороне Будапештских соглашений, в которых, как мы помним, Россия гарантировала неприкосновенность украинских границ. Этим анекдотом меня развлекли украинские друзья в первые часы пребывания в Киеве – они еще и шутят. От себя добавлю — шутят много и горько.
Спрашивали — зачем я, не журналист и не репортер, поперся в воюющую Украину? Отвечаю: после моей заметки «ИНШИ», которая уже пару месяцев гуляет по соцсетям, слышу упреки: «Откуда знаешь, что на самом деле происходит в Украине? Ты там был? Сам лично видел? Слышал?»... Читати далі
Супруненко Ніна Антонівна (* 31 травня 1953) — українська поетеса, лірик. Заслужений діяч мистецтв України.
Із творчості
***
Народилося слово – не легко, а в муках,
І його, не вагаючись, вам віддаю,
В ньому суму не менше, аніж у розлуках,
В ньому вилила щиро я тугу свою.
В ньому вітер, що пахне волошками й житом,
В ньому – сонце без меж, тепле й щедре
для всіх,
І бажання нестерпно-болючеє – жити!
В ньому радість і сум, в ньому сльози і сміх…
Народилося слово непросто, нелегко,
Я йому щирість серця свого віддала,
Щоб крилатим було і летіло далеко,
Щоб і музика в ньому, і пісня цвіла! ... Читати далі
Весоловський Богдан (30 травня 1915, Відень — 17 грудня 1971, Монреаль) — популярний український пісняр, композитор, акордеоніст. Увійшов в історію музичного Львова як неперевершений композитор легкого жанру.
Один з відомих творів
танго «Прийде ще час»:
Ще раз поглянути на тебе,
З тобою стрінутись ще раз,
У вечір, як зірки засяють в небі,
В осінній вечір, як тільки день погас.
Ще раз піти, удвох з тобою,
За руки взявшись, як колись,
В гаях стежками осінню сумною,
де перший раз ми давно зійшлись…
Сава Овсійович Голованівський (*16 (29) травня 1910, с. Єлизаветградка, нині смт Олександрівського району Кіровоградської області — †2 травня 1989) — український письменник (поет, драматург, прозаїк, перекладач).
Один з творів
РАНОК
Тишина і туман. У садах вітерець не шелесне:
нічичирк, нітелень...
Тільки перше проміння плете павутиння чудесне -
починається день.
Тихо спить далина... Але раптом гойднуло фіранку,
зашуміло в гаю.
Сам не знаю чому - в отакому народженні ранку
я тебе пізнаю...
1939 ... Читати далі
Павло́ Па́влович Гай-Ни́жник (* 28 травня 1971, Дунаївці) — український історик, поет, громадсько-політичний діяч. Доктор історичних наук (2008 р.), академік Української академії наук (2010 р.). Під час Революції Гідності - член політради «Правого сектору» [1]. Завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.
Анато́лій Пили́пович Гризу́н (*28 травня 1948, Курилівка) — український поет, літературознавець, журналіст та перекладач. Співавтор антології фризької поезії українською мовою. Доцент кафедри української літератури Сумського педагогічного університету.
Іван Якимович Фальковський, чернече ім'я Іриней... Читати далі
1. Який, на Вашу думку, стан сучасної видавничої галузі в Україні. Видавництва впевнено крокують вперед, чи відстаюьть від прогресивних лідерів?
- Ця ситуація погіршується. Нажаль, така тенденція. Втрачає вартість українська гривня. Папір, здебільшого, у нас імпортний. Бензин, газ, електрика, транспорт… Видавати книги стає все дорожче. Більшість видавництв шукають гроші. Це означає – друкують не те, що хочуть, а те, на що дають фінанси. Молодим авторам пробитися до власної книжки все важче. Видавництва нашої держави коли й крокують вперед, то доволі мляво.
2. В чому Ви бачете основні проблеми, недоліки української видавничої справи і як, на Вашу думку, їх можна вирішити?
- Зміцнити курс гривні через розвиток виробництва.
3. Які недоліки Ви бачите в законодавстві, що гальмують процес розвитку видавничого сегменту?
- Держава не повинна взагалі втручатися у цю справу. Видавництво – це діло видавців. Вони мусять самотужки в
... Читати далі
